Жодне серйозне будівництво неможливе без проєкту. Неможливо звести будинок, якщо архітектор щомісяця змінює креслення. Неможливо побудувати міст, якщо підрядники думають лише про сьогоднішню вигоду. Але саме так надто часто виглядає політика: замість генерального плану розвитку країни ми бачимо набір короткострокових рішень, розрахованих на один електоральний цикл.
Держава, яка прагне вистояти у сучасному світі, повинна мати чіткий і зрозумілий план щонайменше на 10 років уперед. Такий план — це не бюрократичний документ і не гасло у передвиборчій програмі. Це документ національного масштабу, який визначає орієнтири в економіці, освіті, охороні здоров’я, інфраструктурі, безпеці та культурі. Він має переживати зміну президентів і парламентів, адже майбутнє народу не може залежати від політичного календаря.
Генеральний план розвитку потрібен не лише державі, а й кожному громадянину. Він дає людям розуміння того, куди рухається країна, і формує довіру до влади. Він дозволяє бізнесу планувати інвестиції, а молоді — будувати своє життя у власній країні, а не шукати майбутнє за її межами. Він створює передбачуваність і впевненість, які дорожчі за будь-які обіцянки.
Історія переконливо доводить: країни, які мали довгострокові стратегії, досягали сталого розвитку. Південна Корея з бідної повоєнної держави стала одним із технологічних лідерів світу завдяки п’ятирічним і десятирічним планам розвитку. Сінгапур за кілька десятиліть перетворився з невеликого порту на світовий фінансовий центр завдяки послідовності та чіткості своєї стратегії. Навіть держави з обмеженими ресурсами змогли стати сильними тоді, коли мали генеральний план і політичну волю його виконувати.
Україна також потребує такого плану. У нас є таланти, ресурси, культура та сила народу. Але без спільної стратегії ми залишаємося в полоні хаосу, в логіці постійних «перезавантажень». Кожна нова влада обіцяє реформи, але без єдиного плану ці реформи не пов’язані між собою і не дають цілісного результату. Ми витрачаємо роки на рух по колу замість того, щоб рухатися вперед.
Я переконаний: генеральний план розвитку країни на 10 років уперед — це не розкіш, а умова виживання. Це основа для того, щоб держава стала передбачуваною і сильною, а народ вірив у своє майбутнє.
对上帝、责任和未来充满信心。
我很荣幸！
安德烈-格米林