Ми звикли жити в ритмі виборів. Кожні чотири чи п’ять років суспільство чекає змін, політичні сили обіцяють реформи, а після виборів починається новий виток боротьби та перерозподілу влади. Але в цій гонитві політичних циклів країна втрачає найголовніше — стратегію.

Справжній розвиток неможливий без довгострокового плану. Держава — це не передвиборча кампанія і не партія, яка змінюється кожні кілька років. Держава — це дім, який потрібно будувати на десятиліття вперед. А коли кожна нова влада починає все заново, фундамент ніколи не стає міцним. 

35 років незалежності показали нам одну й ту саму помилку: відсутність генерального плану розвитку. У нас були різні уряди, різні гасла, різні обіцянки, але не було єдиної програми, яка б пережила вибори та керівників. У результаті — хаотичні реформи, половинчасті рішення та втрачені десятиліття.

Стратегія — це не документ у папці і не гарні слова в парламенті. Стратегія — це карта, за якою рухається країна. Це довгострокові орієнтири, які визначають, куди ми йдемо: в економіці, в освіті, в медицині, в безпеці, в культурі. Стратегія не залежить від виборів, бо вона належить не владі, а народові.

Політичний цикл руйнує країну, тому що кожна влада думає про свій рейтинг, а не про майбутнє. Вона приймає рішення, які дають швидкий ефект, але не будує того, що принесе результат через 10 чи 20 років. Саме це і є зріла політика — думати не про наступний електоральний сезон, а про наступне покоління.

Країни, які досягли успіху, завжди мали стратегію. Японія, Південна Корея, Сінгапур, Об’єднані Арабські Емірати — усі вони мали чіткі довгострокові плани, які виконувалися незалежно від того, хто перебував при владі. Вони зрозуміли, що без цього розвитку не буде.

Я переконаний, що Україна мусить зробити такий самий вибір. Ми повинні відмовитися від життя в логіці «тут і зараз» і ухвалити генеральний план розвитку щонайменше на 10 років уперед. Ми мусимо побудувати систему, де стратегія переживає вибори, а реформи стають не тимчасовими, а постійними.

Бо без стратегії немає майбутнього. І якщо ми не змінимо цю логіку, то через наступні 35 років ми знову говоритимемо не про розвиток, а про втрачені можливості.

З вірою в Бога, відповідальністю та майбутнє.

Честь маю!
Андрій Гмирин

Готові розпочати?

Напишіть свою задачу

Залиште заявку або зв’яжіться з нами будь-яким зручним для вас способом.